«Бусифікація» — іронічний неологізм, що виник в українському інфопросторі під час загальної мобілізації у зв'язку з російським вторгненням та використовується на позначення ситуацій, коли представники ТЦК та правоохоронних органів насильно завантажують чоловіків призовного віку на вулиці в автобус та відвозять до центру комплектування.
Як повідомляє ТСН, за перші дев'ять місяців 2024 року уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець отримав понад півтори тисячі звернень від українців через порушення їхніх прав співробітниками ТЦК.
За словами народної депутатки України від партії Голос та членкині парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломії Бобровської, через проблему «бусифікації», яка особливо гостро стояла в Закарпатській, Одеській, Чернівецькій областях, де це стало системним явищем, парламент в травні 2024 року уклав домовленість з Генштабом і Міністерством оборони щодо збільшення їхніх повноважень та зобов'язань місцевої влади в обмін на припинення застосовування сили під час мобілізації. Органи військового управління, як стверджує нардепка, порушили домовленість, а притягнення керівників ТЦК і СП до відповідальності носять одиничний характер.
На думку військовика й колишнього народного депутата Ігоря Луценка, потрібно не плутати «бусифікацію» з примусовою мобілізацією, яка була у всіх країнах під час тотальних війн. Примусова мобілізація передбачає, що держава розраховує на спеціалістів з певної сфери. Однак, коли людину випадковим чином хапають на вулиці, то це означає, що виконавців цікавить лише звітність.
За словами військовика, а в минулому депутата Львівської міської ради Ігоря Шолтиса держава мусить використовувати свою монополію на силу і залучати таким чином людей до армії, якщо люди відмовляються робити це добровільно, оскільки для оперування засобами і для розвитку потрібен людський ресурс. Негативним ефектом від цього є те, що в Силах оборони опиняються люди без мотивації.
Головна